"Чудеса и хреновины! Передай дальше..." (pan_baklazhan) wrote,
"Чудеса и хреновины! Передай дальше..."
pan_baklazhan

Мудрость Артёма

У нас тут с донецким френдом Артёмом небольшая дискуссия вышла,  казалось бы, непринципиальная на фоне происходящего на Востоке, его же, родимого Востока, и касающаяся - насчёт памятников. Мол, может ли существововать страна, на одном конце которой стоят памятники Бандере и Шухевичу, а на другом - Ленину, Кирову или Артёму ?

Взаимофренд Артём (с удовольствием назвал бы его другом или хоть приятелем, но пока до развиртуализации в силу дальности расстояний не получается) считает так:

"Умная власть оставляет ситуацию законсервированной на региональном уровне: во Львове стоят памятники Бандере, в Донецке - товарищу Артёму, но ни один, ни второй на общенациональный уровень не выносятся. Пока этот региональный принцип соблюдался, и исторические пиписки обид и заслуг оставались региональными же - всё было нормально. Как только пиписки начали теребить (естественно, сознательно - столкнуть регионы лбами и получить профит) - пошла свистопляска"

У меня мнение иное: "Лобов не раз писав, мовляв, ну чого тут страшного, аби в одній частині країни стояли памятники Бандері з Шухевичем, а в іншій - Леніну з Артьомом? Але я от задумався - а чи є такі країни в світі? Чи можлива ФЕДЕРАТИВНА Німеччина (в якій Баварія - Вільна Держава, офіційно), в якій би в одній з земель, в отой же ж Баварії, стояли памятники Гітлеру з Гімлером? Чи існують країни, в яких в різних регіонах викладають різну в принципі історію тощо? Ну, хіба що Індія - але вона тримається якимось дивом, і зрештою, вона й так втратила низку шматків, і не факт, що цей процес не продовжиться. Останні дні все сильніше штовхають до думки - та не треба нам разом жити. Так, не будемо найбільшою країною Європи, так, віддамо на розправу єфремовим кілька сотень тисяч людей, які не встигнуть чухнути. Але - ну як інакше? Ну, не можна жити в країні, де мертвого Бандери бояться більше, аніж живого горлоріза в законі. При цьому слухати щось про Бандеру не бажають під страхом смерті - нєт, лучшє умєрєть в барьбє!"

Ну, и пошёл там спор с аргументами, кому интересно, может глянуть.

Тем паче, что как краевед-любитель и такой же памятниковед-любитель я ведь не к уничтожению памятников призывал, а вполне даже наоборот: "Цілком розділяю те давно виражене та нереалізоване людьми обурення від необхідності спостерігати на власні очі пам’ятники персонам, які несли народові України смерть та горе – насамперед, Леніну, а також іншим діячам тоталітарної епохи – Кірову, Артьому та багатьом іншим. Однак переконаний, що долею цих скульптур мало б бути не подрібнення на шматки, а перебування в спеціально створеному музею під відкритим небом, де б своєю кількістю та розмірами вони справляли на відвідувачів не аби яке враження" (см. Пам’ятники тоталітаризму насамперед лишаються пам’ятками історії (Відкрите звернення до радикальних організацій Закарпаття, правоохоронних органів, небайдужих краян)) И на этом дискуссию можно было бы и закрыть, если бы не сегодняшнее открытие. Глянул я в Википедии на памятник Артёму, и удивился и ему самому (футуризм, понимаешь, кубизм, Дыр-бул-щил и ОКНА РОСТА), и - наиболее потрясающее - надписи, его сопровождающей:

Зрелище неорганизованных масс для меня невыносимо

("Именно эти слова Артёма высечены на постаменте памятника вместе с датами жизни 1883—1921 и посвящением: Пламенному вождю пролетариата 1-й ВДО - То есть, «1-й Вседонецкий Дом отдыха»).



Ясен пень, ТАКОЙ памятник нельзя сносить даже после пацификации Донбасса...
Tags: Интернет не ограничен рамками ЖЖ, Украинская Революция, умные вещи
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic
  • 11 comments