"Чудеса и хреновины! Передай дальше..." (pan_baklazhan) wrote,
"Чудеса и хреновины! Передай дальше..."
pan_baklazhan

Повернення Мирослава Крлежі

Сьогодні в рубриці "Культурний продукт" - моя стаття про клясика хорватської літератури Мирослава Крлежу. Раз-два на рік я за старою звичкою дописую у "ДТ"...

"Навряд чи помилюся, коли скажу, що ім'я Мирослава Крлежі, скоріш за все, невідоме українському шанувальникові, умовно кажучи, "балканської літератури" (умовно — оскільки в Хорватії, беззаперечним класиком якої цей письменник вважається, далеко не всі в захваті від того, що країну ставлять в один ряд із тими, що й складають поняття "Балкани").

На відміну від стовідсотково впізнаваних Милорада Павича та Іво Андрича, трохи призабутої Дубравки Угрешич або нещодавно презентованих українському читачеві в перекладі Андрія Любки Міленка Єрговича (роман "Батько") та Светислава Басари ("Фама про велосипедистів"), найбільш плідний письменник Хорватії, котрий почав писати невдовзі після завершення Першої світової війни, а закінчив незадовго до болісного розпаду соціялістичної Югославії (народився 1893 року, помер 1981-го), сьогодні відомий в Україні хіба що вузькому колу любителів та фахівців з югославської літератури.
....
Хочеться сподіватися, що знавцям балканських мов не забракне творчої цікавости, і через "Повернення Філіпа Латиновича" в українську перекладну літературу повернеться, практично з забуття, і сам Крлежа, чия творча спадщина чекає ще на сміливця-перекладача, який візьметься й за його найвідоміший поетичний цикл "Балади Петриці Керемпуха" (написані в 1930-х, стилізовані під пізньосередньовічні, ці вірші в Хорватії читають з театральних сцен і навіть накладають на рокмузику, а скульптура самого літературного героя — сільського менестреля — красується на найвідомішій торговій площі Загреба посеред базару Долац).



Або за сатиричну антиутопію "Бенкет у Блітві" (1938–1939, дописану 1968-го), яку знавці ставлять в один ряд із творами класиків абсурдизму Ежена Йонеско з його "Носорогами" й Семюела Бекета ("В очікуванні Годо") і якої не перекладали російською. Тож є добра нагода вирвати кубок першости і розповісти через багато десятиліть про події у вигаданій країні (чия назва походить від хорватського слова, що означає "буряк") на північному сході Європи, що після століть чужоземної влади та політичної нестабільности постала самостійною державою під диктаторською владою жорстокого лейтенанта."

Весь текст - тут: Повернення Мирослава Крлежі ще тільки може відбутися
Tags: Культурний продукт, изба-читальня
Subscribe

  • "І шенкєлєй, і шенкєлєй!"

    В етері наша рубрика "актуально-насущно", або "про Вовка промовка". Чудовий був фільм, до речі, тепер таких не знімають.…

  • В очікуванні Сторожових Птахів

    Мало до кого я відчуваю таку ж антипатію, як до паліїв трави та стерні. І тим не менш оця ініціатива викликає у мене змішані почуття: Полювання…

  • "Забути про Донбас!". Нарешті мене почули.

    Через шість років мене почули на найвищих щаблях влади. В 2015 писав*: "Донбас. Це архаїчне поняття з’явилося на початку 19-го століття,…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic
  • 0 comments