"Чудеса и хреновины! Передай дальше..." (pan_baklazhan) wrote,
"Чудеса и хреновины! Передай дальше..."
pan_baklazhan

Микола Носов та Незнайко у Сонячному Ірпені

В рамках мого проєкту "Культурний продукт" із популяризації "ДТ" та цікавих матеріялів тижневика, які вам навряд чи принесе вам ваша френд-стрічка.

"Знаменитий прозаїк, драматург, кіносценарист Микола Носов був нашим земляком. Він народився 10 (23) листопада 1908 року в Києві, ставши в батьків другим сином — після старшого Петра. Згодом у сім'ї артиста естради народилися донька Лариса (Лялька) і син Борис (Бобка). Дитинство Миколки пролетіло в невеликому українському містечку Ірпінь, яке раніше було за 40 км від Києва, а тепер — за 10. Жила сім'я на Першій лінії. Пізніше саме з Ірпеня було списане затишне Квіткове місто в знаменитих дитячих книжках "Пригоди Незнайка і його товаришів", а також "Незнайко в Сонячному місті".

...Що в Совку означало — тримати ніс за вітром? Писати лише те, що партія схвалить, а відтак опублікувати дозволить. Діючи в дусі часу, маститий письменник роздумував, чи братися за… Ленініяну. На щастя, перемогло мистецтво, а не пропаганда. І в творчості Миколи Носова кон'юнктурщина про маленького Володю Ульянова поступилася місцем оповіданню про маленького сонячного хлопчика — Незнайка. "Сповити" колоритного героя допоміг український письменник, тоді — новопризначений головний редактор (1951—1975) дитячого журналу "Барвінок" Богдан Чалий, який в інтерв'ю так описав ситуацію: "У листопаді 1952 року разом із Валентином Бичком і Максимом Рильським нас делегували до Мінська на святкування 70-річчя білоруського письменника Якуба Коласа. Там (за іншою версією, сталося це в купе поїзда, ще дорогою до Мінська. — О.Р.) ми познайомилися з Миколою Носовим. Він сказав, що під впливом Марії Прилежаєвої, мабуть, треба написати повість про Леніна-дитину. Хоча, зізнався далі Носов, хотілося б написати роман про країну… казкових коротульок. Навіть є головний персонаж — Незнайко. Також він поскаржився, що в Москві опублікувати рукопис буде складно, він же не про зразкового піонера!" Тоді Богдан Чалий пожвавішав і запропонував друкувати "Незнайка" в Україні, у журналі "Барвінок". Чому це стало можливим? Тому що колеги повністю зійшлися за вектором любові до дітей, квітів і чародійства. Адже за кілька десятиліть сам Богдан Йосипович написав захопливу казку у віршах "Пригоди Барвінка і Ромашки", за яку на XIV Всесвітньому конгресі Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури ЮНЕСКО 1980 року його нагородили почесним дипломом ім. Ганса Християна Андерсена. Двоє дорослих чоловіків закохалися в країну чарівних коротульок зростом не більше огірка. І вже в січневому номері за 1953 рік діти отримали перші розділи роману-казки "Пригоди Незнайка і його товаришів", який відразу видали двома мовами; переклад українською соковито виконав поет Федір Маківчук, який обіймав тоді посаду головного редактора журналу "Перець".


Микола Носов із внуком Ігорем

Більше читайте в матеріялі Носов. Чарівник квіткової країни
Tags: Культурний продукт, изба-читальня
Subscribe

  • "І так всєм всьо понятно!"

    Просто культове фото, ІМХО. Ноу коментс, як на тих білих аркушах від анекдотного Рабиновича - "А шо пісать, і так всєм всьо понятно!"…

  • Експерти, маєте день на підготовку!

    Головний Деміург української журналістики обіцяє на 15 березня якусь гіперсенсаційну новину. Ерго, завтра всіх експертів чекає важкий день. Треба б…

  • Бійці і Цицька

    Днями натрапив на нічний ТБ-показ "Бійцівського клубу". Культовий був фільм, скіки народу взяли собі тоді нік на честь Тайлера... Кажуть,…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic
  • 6 comments