1. Поборникам "духовності" і християнських цінностей - відкрию вам маленький секрет. Одним з головних гріхів в християнстві є перелюбство, в яке входить будь-який секс поза шлюбом, і розлучення. Родина в цій доктрині - насамперед тяжкий хрест, а не джерело радощів. І кому не пощастило, має нести свій хрест до кінця. І вже точно в перелюбство входить "кохання наліво" в будь-яких варіяціях. Щодо заповіди "не вкради" - то, от біда, копання бурштину чи рубки чужого лісу це стосується не менше, ніж витягання гаманця з чужої кишені. Що там в Святому Письмі кажуть про фарісеїв та колоду у власному оці?
2. Тепер по "захисниках прав меншин". "Дозволь іншому бути іншим", кажете? Нагадаю, що в 2012- 2013 рр. (ще до Майдану) прогресивна громадська активія продавила таки низку антитютюнових законів (див. "Это пример жизнеспособности гражданского общества в Украине..."). Відтоді мільйони курців живуть юридично враженими в своїх правах. На відміну від геїв, яким закон не забороняє створити, наприклад, ЛГБТ-бар під "веселкою", курцям не можна створити бар типу "Дим коромислом". Хіба що на 10 відсотках площі закладу - навіть, якщо його профіль - бар для курців сигар та люльок. Та що там - навіть на величезному київському вокзалі немає жодної курилки. Хочеш покурити - виходь з вокзалу, кури на морозі. Так і стоять під Південним на зимньому вітру десятки людей, в тому числі вояки з фронту, яким громадські активисти відмовили в праві посидіти в теплі, за кавою із цигаркою. Весь холодний період року в мене нема права випити в барі пива, закуривши. Мушу чекати весни, бо мені ПОКИ ЩО дозволяють курити біля бару. Зауважу, ті хто нині в різний спосіб боряться за "право бути іншим", і ті, хто добилися позбавлення цього права щодо мільйонів співгромадян - часто одні й ті самі люди.
