"Чудеса и хреновины! Передай дальше..." (pan_baklazhan) wrote,
"Чудеса и хреновины! Передай дальше..."
pan_baklazhan

Хазяйкє на замєтку: суп Румфорда

"Суп Румфорда

Карл Маркс у «Капіталі» подає кулінарний рецепт цього супу, цитуючи книжку самого графа Румфорда:
П'ять фунтів ячменю, п'ять фунтів кукурудзи, на 3 пенси оселедців, на 1 пенс солі, на 1 пенс оцту, на 2 пенси перцю і зелені — разом на суму 20 3/4 пенса, виходить суп на 64 особи, а при середніх цінах зерна можна зменшити витрати до 1/4 пенса на душу (це ще не 3 пфеніґи).

Маркс наводить цей рецепт як приклад того, на що йдуть жадібні капіталісти, аби якнайдешевше прогодувати своїх робітників, і вказує ім'я автора: «один американський дурисвіт, наділений баронським титулом янкі Бенджамін Томпсон, він же граф Румфорд».


Поставивши мету якомога зменшити витрати на їх харчування, Томпсон розвинув теорію алхіміка ван Гельмонта. Згідно з нею, головна пожива рослин — це вода, а мінеральні речовини лише «каталізують» її розкладання. Це стосується й людини, припустив Томпсон. І зробив висновок, що найкраща й найпоживніша страва — це суп: «Я дуже здивувався, що така мала кількість твердої їжі, якщо її правильно зготувати, вгамовує голод, підтримує життя і здоров'я». П'ять років поекспериментувавши на солдатах і мешканцях робітного дому, Румфорд запропонував рецепт «найдешевшої, смачнющої і напрочуд поживної їжі, яку тільки можна собі уявити. Це суп із перлової ячмінної крупи, гороху, картоплі, дрібно накраяного білого хліба, оцту, солі й води в певних пропорціях». Далі вчений докладно описує, як готувати цей суп, в яких казанах, як і якими порціями (по пінті з чвертю, тобто приблизно по 600 мілілітрів) його роздавати… Висушені шматочки білого хліба належить подати в останню мить, щоб їдець довго жував, довго споживав і тим самим налаштовував свій шлунок краще засвоювати їжу.
Граф дав на вибір кілька варіантів супу, зокрема й такий, що в ньому оцет замінено прокислим пивом як дешевшим продуктом. Були дорожчі й дешевші варіанти: з м'ясом, з тертим копченим оселедцем, з кукурудзою. У первинному рецепті вказано дуже великі міри ваги та об'єму, та в одному з творів Румфорда є також рецепт супу на одну особу: «унція перлівки, унція сухого жовтого гороху, три унції картоплі, чверть унції білих сухариків, сіль до смаку, півунції оцту і 14 унцій води».

Румфордова юшка стала основою харчування солдатів мало не всіх армій аж до середини XX століття. Донині рецепт Румфорда майже в незмінному вигляді застосовує Армія порятунку в харчуванні бездомних. Бенджамін Томпсон, граф Румфорд фактично став засновником дієтології — науки про харчування. Він багато чого зробив, щоб картоплю визнали харчовою культурою, старався також запровадити інші дешеві й ситні страви — поленту і макарони, на той час майже не знані в Німеччині й Англії."


На общєдоступном: Суп Румфорда (русс.)
Tags: Интернет не ограничен рамками ЖЖ, Обисьте мали, кулинарное
Subscribe

  • "Перець" жжот

    Думаю, цей номер "Перцю" (№ 6/1987) в недалекому майбутньому буде дуже дорогим. Або ж його зберігання каратиметься за всією суворістю нових…

  • Гіпнотизуюче!

    Класна пісня, ІМХО. Кілька разів показали на нашому музканалі, у вигляді кліпу, зачепило, вирішив погуглити, хто й що. Знайшов ще отаку версію…

  • До питання актуального мазепознавства

    " - Братцы, я вот тоже знаю... - заговорил один. - Сказано, не перебивать! - ответили ему. - Сволочь! - Животина! - "Мазепа"!…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic
  • 2 comments