?

Log in

На правах самореклами

Цей журнал здебільшого присвячений місту Берегово (Берегсас) Закарпатської області, його околицям,  а також Закарпаттю.

У Берегово / Берегсас туристи приїжджають, щоб:
- подивитися на єдине в Україні містечко, де поки що більше половини населення складають угорці (мадяри)
- оцінити тутешні термальні води
- попити місцевого вина в асортименті
- "кинути якір" на пару днів, і подивитися інші варті уваги місця Закарпаття
- інше

Проживаючи в цьому місті, я надаю бажаючим спектр платних, умовно платних та безкоштовних послуг:
- здаю житло (або допомагаю в його пошуку)
- допомагаю в організації екскурсій по області (автомобіль, мікроавтобус)
- підказую, що до чого
- інше

 З означених питань пишіть в коменти або за адресою  drozd@bereg.net.ua


Фото 2011 року, зараз центр став значно кращим

Cпектр моїх інших інтересів можна оцінити за тегами журналу. Мушу зазначити, що пишу в свій ЖЖ не дуже часто, зате проявляю чималу активність в різних ком'юніті.

Так, моє аматорське краєзнавство знайшло відображення в наповненні постами і модерації коммюніті "Про Закарпаття - з любов'ю:)" (укр. мова)  та міжнародного російськомовного ресурсу "Архитектурное наследие".

Мальовані непристойні картинки, які у мене є в великому поповнюваному запасі, я пощу в співтовариства Эротика или Порнография? (з 2015 - заморожене), Just Porno та створене мною  Всі спектри художнього мистецтва в еротиці. З подачі однодумців мною створена спільнота "Дым-парад" (Я против запретов!),  де наша невелика (сподіваюся, поки що) тусовка намагається опиратися ущемленням прав курця, ну й інші права теж вважає за потрібне відстоювати.

Ще одна моя креатура  - "Общество ценителей творчества Саки".  Мається на увазі оригінальний і не надто відомий британський письменник Сакі, він же Гектор Х'ю Монро. Похвалитися розвитком цього ресурсу не можу, але якщо хтось хоче допомогти - буду дуже радий.

А ще у мого журналу є "молодший брат", в якому про демографію взагалі та згубність Нової Демографічної Політики України зокрема розмірковує аватар Преподобного Доктора Мальтуса

===

ПО-РУССКИ:Collapse )
Після понад річної заморозки моєї улюбленої спільноти "Эротика или Порнография?" я дозрів до створення її аналогу, в перспективі - з розширеним спектром інтересів ("еро" та "порно" в мистецтві кіна, літератури тощо). Однак наразі пріоритет № 1 - художній напрямок. Зацікавлених прошу долучатись до спільноти "Всі спектри мистецтва в еротиці - і навпаки".

Наразі ви побачите минулі, вже й забуті мої пости, як от Українська Радянська Соціялістична Еротика



надалі старі пости будуть оновлюватись, свіжі - додаватись.

NB. Хто не зрозумів солов'їної, перекладаю:

После более чем годичной заморозки моего любимого сообщества "Эротика или Порнография?" я дозрел до создания её аналога, в перспективе - с расширенным спектром интересов ("эро" и "порно"  в искусстве кино, литературы и т.д.). Однако пока что приоритет № 1 - художественное направление. Заинтересованных прошу присоединяться к сообществу "Все спектры искусства в эротике - и наоборот".

Сейчас вы увидите прошлые, уже и позабытые мои посты, такие как Украинская Советская Социалистическая Эротика, в дальнейшем старые посты будут обновляться, свежие - добавляться.
Життя змінюється, і моя кількарічна акція "Семена табака - почтой и даром!" віднині матиме інший формат. Цього року я зібрав на двох ділянках непоганий врожай тютюну, переважно, сорту "Соболч", і бачу, що сам стільки не викурю. І треба вже й собі щось мати за тяжку працю тютюнника. Таким чином, акція віднині (і до вичерпування запасів курива) буде такою: насіння йтиме в якості бонусу до тютюну. Умови отримання договірні, про деталі питайте в "лічку".  Тютюн має такий вигляд:


Зблизька:Collapse )

Щодо якості, то це все ж не магазинний тютюн, він не був ферментований, і не нарізаний "локшиною", а трощений. Я вживаю його як в суміші 1:1 із покупним тютюном, так і в чистому вигляді, а також із додаванням м'яти.

NB Щоб не пояснювати в коментах і листах: коноплею не займаюся, її насіння чи готової продукції не маю. Це не моя тема.

Матеріяльний результат дворічного проекту «Забезпечення передумов для створення міжнародного транскордонного Природного парку Сатмар-Берег» - двомовне (українською та угорською) видання "Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини" (проміжним результатом стала детальна карта Берегівського району). Збірка складається з результатів двох досліджень, історико-архітектурного та екологічного. Перша частина виконана мною, друга - фахівцем-біологом.

Перша, більша, частина книги може слугувати хорошим ілюстрованим довідником архітектурних пам'яток и просто цікавих об'єктів міста Берегово та ВСІХ населених пунктів Берегівського району.

Виглядає так (оскільки папір файний, глянцевий, то фотографувалось з проблемами):




Ще картинок:Collapse )

== == ==

Материальный результат двухлетнего проекта
«Забезпечення передумов для створення міжнародного транскордонного Природного парку Сатмар-Берег»  - двуязычный, украинским и венгерским, сборник "Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини" (промежуточным результатом была  карта Береговского  района). Сборник состоит из результатов  двух исследований, историко-архитектурного и экологического. Первое сделано мной, второе  - специалистом-биологом.

Первая, большая, часть книги может служить хорошим иллюстрированным справочником архитектурных памятников и просто интересных объектов города Берегово и ВСЕХ населённых пунктов Береговского района.

Книга в реале выглядит красивее, но фотографировать глянцевые страницы оказалось непросто.

По вопросу приобретения книги обращайтесь в личку.
К книге прилагается изданная в рамках проекта карта Береговщины, весьма неординарная, с краткой информацией о всех населённых пунктах, фотоиллюстрациями, предлагаемыми велосипедными маршрутами и проч.
Тиждень тому мій старий ЖЖ-знайомець"старік Лобофф" раптом оживився і видав пост, на який мене вивели численні повідомлення на пошту - мовляв, про вас пишуть. Виявляється, "старік" реклямує мою персону в якості приличного интернет-автора" та навіть скромного гения завтрашнего дня", якого могли б читати його прихильники в ролі блогера з нашої сторони паркану. Звісно ж, "...это никак не будет Богемик. И тем более не Галковский. И не Волков. Даже не Астеррот. Уровень и близко не тот. Но - хотя бы свой собственный Лобов у вас тогда появится - и то дело. А уж на нынешнем-то безрыбье..." За шанс стати власним українським лобовим я красно подякував, обіцяв подумати та принагідно прореклямував своє свіже дітище "Всі спектри художнього мистецтва в еротиці" широкій лобівській аудиторії. (Бо в мене там, у спільноті, триває лагідна українізація - в чому я й бачу свою нинішню скромну місію).
Відтак, ще й поновив призабуте читання лобівських текстів, до одного з яких виношу сюди свій коментар, бо він вартий окремої теми. Коментар, як мені справедливо дорікнули, був не зовсім по темі поста, але то таке. Я часто дію за "правилом Ф. Кокошкі" - "пост не читай, сразу комментируй!". Отже,

моя усталена думка щодо Великої Російської Літератури:

"Самогордение своей вторичной (по отношению к мировой) литературой - одна из неотъемлемых составляющих русского характера. Даже вообще нечитающий русский всегда знает, что "Пушкин-Толстой-Достоевский!!!"

Однако есть проблема. Великая Русская Литература за последние лет с полста не дала миру ничего стоящего. Ну, если не считать Солженицина, который, разумеется, не совсем литература. Кто ныне есть сильный русский писатель? Пелевин, Сорокин, или может, сам Галковский? В общем, литература сия - из разряда "самолёт Можайского" - красиво, внушительно, но не летает.

Если чё, украинская литература таки да - слабая, провинциальная и неинтересная. Потому предпочитаю иностранных авторов, увы, в переводе."

Щодо сучукрліту - то тут мене навряд чи хтось переконає в зворотньому, хоча я чесно намагаюсь його час від часу читати, і навіть отримувати певне задоволення. (див, наприклад, Про «Карбід», який не вибухнув в місті Золтана Б. ) Можна й про нього потеревенити, але мова тут все ж про рос-літ. До якого, як я згодом зрозумів, сам ставлюся з любов'ю, по-перше, тому, що не володію в достатній якості іншими іноземними мовами, а по-друге, моё отношение к русской литературе сродни любви к условному "бабушкиному киселю" - вот ты с детства его полюбил, и искренне не понимаешь, отчего другие его категорически не пьют, предпочитая колу, смуззи или компот". Або, як казав колись їхній "нашё всьо" - "Привычка свыше нам дана - замена счастию она". Навіть, якщо ця звичка й шкідлива...

NB. І про літак (або ж "парольот") Можайського:

"...літальний апарат, спроектований і побудований російським морським офіцером Олександром Федоровичем Можайським в останній чверті XIX століття, перший в Росії та один з перших в світі літальних апаратів важчих за повітря, побудованих в справжню величину. Документів, які безпосередньо зафіксували хід випробувань літака Можайського, не збереглося. Також немає оригінальних креслень, точного опису, фотографій чи іншого зображення апарату. Невідома також точна дата випробувань, дослідники вказують на період між 1882—1885 роками. Перші відомості про літак з'явилися на межі XIX—XX століть. Основна інформація про паровий аероплан Можайського, була опублікована в російській Військовій енциклопедії в 1914 ріці. В ній містився короткий опис апарату оснащеного двома паровими двигунами, та було вказано, що апарат зазнав аварії при спробі зльоту, при цьому, він на короткий час відірвався від землі. Після невдалих випробовувань та аварії апарату, ніяких подальших робіт по розвитку цієї теми Можайським не велось. В радянські часи, в другій половині 1940—х років, в період кампанії «боротьби з космополітизмом» та «пошуку російських пріоритетів», тема літака Можайського набрала широкого розголосу. На основі післяжиттєвих публікацій про апарат Можайського, радянськими «дослідниками» видавались фальсифікації, спрямовані на перебільшення ролі А. Ф. Можайського в створенні літака як літального апарату, та основоположника світової авіації. Міф, про російський перший в світі літак, широко тиражувався в книгах, журналах, кіно. З'явились реконструкції схем літака, навіть були фальсифікації з портретом О. Ф. Можайського, за якого видавали зображення його сина. Більшість істориків авіації вважало літак Можайського другим в світі літаком, що відділилися від землі з людиною на борту — після літака Феликса дю Тампля, випробування якого відносять до 1874 року. При цьому визнавалося, що в обох випадках відриву сприяли зовнішні чинники, як розгін апарату під ухил та можливий порив вітру. В СРСР літак Можайського вважався першим літаком, що відділився від землі з людиною на борту (також за сприяння зовнішніх факторів). Починаючи з 1980—х років деякі радянські дослідники обґрунтовано засумнівалися в достовірності факту відділення літака Можайського від землі та його можливого польоту, продовжуючи при цьому вважати його першим в світі літаком, який спробували підняти в повітря з людиною на борту."

В середині 90-х я завів собі гарний червоний щоденничок, в який зрідка записував всякі нотатки, розумні думки, ідеї для розвитку тощо. Серед нотаток з розряду життєвих спостережень записав і таку:

"На столе в кабинете врача, заурядного вида женщины средних лет, брошюра: "Как устроена машина времени?" [журнал "Знание", 5/91] (запис від 18.06.96).

І от учора, на мукачівській барахолці під мостом, я купив таку саму брошюру, за 5 гривень. Звісно, насамперед, аби щось накатати у стрічку, а вже в третю десь чергу - щоб її хоч переглянути. І яким же ж приємним сюрпризом виявилось прізвище автора цієї наукової роботи!Жодного фотошопу, чесне слово!


Поділюся лайфхаком, який я засвоїв практичними заняттями, не додумавшись полізти за порадами в інтернет. А може, там такого способу й нема?

Отже, хто мене знає, той в курсі, що я тютюнник-аматор, і споживаю (в обмеженій кількості) переважно власну продукцію, або її ж в суміші з покупним тютюном.  Раніше надавав перевагу люлькам, але останнім часом користуюсь іншою методою - роблю "джойнти" (але тютюнові, не травяні!), беручи за основу папіроси "Бєломор", джерело яких виявив на місцевому базарі.

Звісно, можна піти примітивним шляхом старих планокурів, для яких десь до середині 90-х і існував "Бєломор". Але хіба школота з бульбуляторами про це в курсі? А мій спосіб дає суттєву економію, і при цьому виходить пристойна продукція. Ділюся - не шкода.

Отже, крок перший. Беру папіросину, витрушую з неї тютюн, а тоді зрушую курильну частину майже на довжину картонного мундштука:



Витрушений тютюн пускаю на суміш, або, якщо хочеться чистого смаку, відкладаю в банку "на запас".


Наступні кроки:Collapse )
Ну, й на правах самореклями (бо сезон вдався, врожай зібрав нормальний):

Тютюн - недорого, насіння - в подарунок

Про мадярський реп

Тема "шансону" в маршрутці - то надто банально. Інша справа, як я вчора з Мукачева домів їхав - в автобусі три норми пасажирів, з них частина - цигани, частина - грибники з кошарами. І звуковим фоном кожна друга пісня - мадярський реп. А я реп люблю, особливо на чужій мові, бо тоді тупість текстів не помічаєш. Оскільки мені вдалося сісти (на цю штуку коло водія, де він бабло в коробці тримає), то я під кінець поїздки навіть розвернув свого "чорногорського кашкета" акі репер і став качати в такт головою. Показувати руками букви і факі не вийшло - заважали грибники, туристи та інші пасажири.

А це взірець мадярського репу, за жізнь читає банда з Батьова, текст - відповідний:



Ну й за Батьово вже, якщо кому цікаво (бо я там бував не раз, хоча зазвичай все закінчується пересадкою на його вокзалі):

До Батьова – в пошуках цікавого

Пост написаний на правах неприхованої реклями.

В моїй улюбленій крамничці під умовною назвою "У Лоція" (улюбленій, по-перше, бо найближча, по-друге - бо Лоці є хорошим чуваком і моїм давнім алкоділером, і  практичну всю палинку, що я п'ю, беру у нього; двічи вже брав суничну - й така в нього зрідка буває), вже понад тиждень в продажу є живе пиво марки "Опілля" тернопільського розливу. Спочатку завезли пробний ящичок (12 пляшок всього!) "Живе пиво", а пізніше підвезли ще й "Жигулівське". Смак - ну майже як в кращі часи української пивної індустрії, котрими я вважаю 1990-ті роки. А тут ще й тернопільське - а саме в цьому файному місті я свого часу нехіло бухав, ну й все таке...

Хто не зрозумів моєї радості - пояснюю: в Берегові роками не буває нормального пива. Є, звісно, свій рідний "Джон Гашпар"  (колишній "ZIP" - ним і рятуюсь), а решта асортименту - це всяка єболонь, зіберт-хуїберт, львівське-хуївське та рогань-просто-срань.

Як я провів "ЕТО ЛЄТО" ?

Та отак - таки провів в дім нашого "Балканського двору" воду (пробурили свердловину, і вперше за понад два десятиліття в його кранах є вода), почав бабрачку з каналізацією, більш-менш попрацював плідно на журналістсько-краєзнавчій ниві, і створив давно задуману спільноту "Всі спектри художнього мистецтва в еротиці". В рамках її промоції й зроблений цей пост.

Знаєте цю картину? George Grosz (1893 - 1959), німецький художник, графік та карикатурист. В кастрованому фейсбуці прославився своїм диптихом "Експерти блогосфери" vs "Пересічний користувач cоціяльних мереж":



У мене ж в спільноті, у пості George Grosz (1893 - 1959) ви побачите таку його роботу:



а також чимало значно відвертіших.

Profile

Щирий баклажан
pan_baklazhan
"Чудеса и хреновины! Передай дальше..."

Latest Month

September 2016
S M T W T F S
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com
Designed by Tiffany Chow